Маринований імбир – частування для любителів. Далеко не кожному приходиться до душі його пікантний різкуватий смак. Японці, великі любителі маринованого імбиру, переконані, щоб полюбити цю приправу потрібно відчути її смак, перейнятися гостротою цих рожевих пелюсток. Варто одного разу вловити їх тонкий аромат, тут же закохаєшся в нього раз і назавжди.
Маринований імбир роблять з однойменного кореня. На вигляд він вузлуватий, з короткими товстими відгалуженнями. Маринований імбир у вигляді рожевих тонких пластин додають до багатьох страв, особливо жителі Азії. Японці приписують масу корисних властивостей маринованому кореню, вважаючи його мало не панацеєю від багатьох хвороб.
Ті, хто вважає імбир виключно азійською приправою, глибоко помиляються. Наші предки широко використовували цей корінь в кулінарії. Імбирний тонізуючий чай у російській селі не пив тільки ледачий. А пряники – так і зовсім навряд чи з'явилися б без імбиру. Пряник – значить пряний, тому що за старовинним рецептом його пекли виключно з додаванням меленого кореня, який і створював той самий смак знаменитих ласощів.
Як ставитися до цього чудодійного кореня, кожен вирішить для себе сам. Ми ж спробуємо розібратися, яка шкода і користь маринованого імбиру.
У чому користь імбиру?
Наявність в корені імбиру великої кількості важливих мікроелементів, ефірних масел, амінокислот і вітамінів групи А, В і С безумовно робить його дуже корисним. Цей щедрий вітамінний набір не зникає з кореня навіть після його висушування. Від маринування кореня корисних властивостей також менше не стає.
В японській кухні до складу багатьох страв входять морепродукти. Яких тільки сюрпризів не таїть у собі така риба. Маринований імбир працює як своєрідний захист для організму. Він не дозволяє шкідливим бактеріям «розгулятися» і знешкоджує їх. Саме тому цей корінь у величезних кількостях поглинають любителі справжньої східної кухні. І на цьому список «добрих справ» імбиру не закінчився.
Маринований імбир благодатно діє на всю травну систему: покращуючи роботу шлунка та моторику кишківника. Шматочок кореня здатний не тільки освіжити дихання, але і зупинити запальні процеси в роті.
Чи варто говорити, що маринований імбир, як висококласний тонізуючий корінь, позитивно впливає не тільки на роботу головного мозку, але й на м'язи. Відновлює життєві сили, позбавляє від головного болю, поповнює запас енергії. Маринований імбир однаково корисний і для працівників розумової праці, і для зайнятих фізичною працею.
Серце і судини теж тільки виграють від вживання імбиру в будь-якому вигляді. Він виводить з організму холестерин, запобігає утворенню тромбів. Калій і магній, яких в імбирі величезна кількість, зміцнюють стінки судин і покращують роботу міокарда.
Імбир корисно вживати як жінкам, так і чоловікам, особливо, які мріють обзавестися юними нащадками. Відмінно рятує від стресів і навіть здатний допомогти при хронічному бронхіті та астмі.
Кому імбир не можна?
При такій кількості користі, здавалося б, їж більше імбиру і ніякі хвороби не страшні. Але не все так просто. Корінь корисний в міру і має протипоказання. Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, цироз печінки, інфаркт та інсульт, підвищений тиск, «спасибі» за велику кількість маринованого імбиру точно не скажуть. Вагітним цей корінь теж краще не їсти. Малюкам до трьох років він і зовсім протипоказаний, їх ніжні шлуночки не здатні впоратися з гостротою імбиру.
Домашній спосіб маринування імбиру
Найпростіше піти в магазин, купити корінь в готовому маринаді і їсти його в невеликих кількостях собі на здоров'я. Можна зробити маринований імбир в домашніх умовах самостійно. Зробити це нескладно. Тим більше що знайти рецепт маринованого імбиру – не проблема.
Все що нам потрібно:
- 300-400 гр свіжого імбирного кореня;
- солі досить чайної ложки;
- цукор-пісок – півтори столові ложки;
- рисового оцту знадобиться не більше ста мілілітрів.
Ножем чистимо імбир. Щоб нарізати наш корінець на тонкі пластинки, зручніше взяти овочерізку. Якщо такої немає, можна це зробити гострим ножем. Але чим тонше скибочки, тим смачніше.
Складаємо всю нарізку в посудину, пересипаємо сіллю і перемішуємо. Прикриваємо кришкою і залишаємо на годину.
Поки імбир з сіллю, готуємо майбутній маринад. Виливаємо оцет в сотейник, додаємо цукор і поступово прогріваємо на повільному вогні. Помішувати - обов'язково, краще це робити постійно.
Коли все підготовлено, віджимаємо зайву воду з наших імбирних пластинок і перекладаємо їх у ємність, краще взяти скляну банку або керамічний посуд. Кришка повинна щільно закриватися.
Залити в імбир гарячий маринад і дати постояти трохи на столі. Після того, як вміст банки охолоне, прибрати її на полицю холодильника.
Рожевий колір маринований імбир набуває в процесі. Щоб він вийшов ще більш насиченим, можна покласти у банку кілька скибочок буряка або додати його сік. Тоді колір імбиру стане яскравим, з ледь бордовим відтінком. Правда, додаткових властивостей корінь не набуває, але і менш корисним точно не стає.
Це не єдиний рецепт маринованого імбиру. Їх досить багато, але технологія скрізь приблизно однакова. За деякими рецептурами в корінь потрібно не просто заливати маринад, але дати їм разом прокипіти півгодини. Остудити і перекласти в банку.
Не важливо, як ви маринували імбир – через вісім годин він буде готовий. Зберігати в холодильнику його можна дуже довго – чотири місяці мінімум. Тому сміливо можна в домашніх умовах маринувати його про запас.
Головне – не переборщити
Маринований імбир споживають у невеликих кількостях. Сто грам в день достатньо, щоб отримати добову порцію кальцію, фосфору, магнію і заліза. Кілокалорій в такому обсязі всього 51.
Власне, здоровій людині цієї порції на день цілком достатньо, тому всього повинно бути в міру. Їсти його можна просто так або як приправу до страв з м'яса, риби – кому як подобається.